Плакала калина від щастя до відчаю
Що любов-любов не може бути вічною
Плакала калина, що душа самотняя
А любов-любов, що її любов одна

Думала дівчина, що без нього із-під ніг земля піде
Що без поцілунків сонце на землі знов не зійде, не зійде